Коли за вікном зима, а в планах на вечір знову "як пощастить зі світлом, водою та опаленням", особливо хочеться чогось теплого, затишного та радісного.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНе глобального щастя, а маленького, домашнього: щоб у квартирі пахло апельсином, випічкою та життям. Морквяно-апельсиновий кекс — саме з цієї категорії. Він яскравий, ароматний, простий у приготуванні та працює як антидепресант на мінімалках. Навіть якщо світло є не весь вечір, а духовка вмикається «удачі» — це все одно чудовий план.
Для кексу знадобиться:
- 1 апельсин,
- 3 яйця,
- 1 морква,
- 150 грамів цукру,
- 100 мілілітрів рослинної олії,
- 200 грамів борошна
- 10 г розпушувача.
Для глазурі:
- 100 грамів цукрової пудри
- 2 столові ложки апельсинового соку
- щіпка куркуми, просто для кольору та сонячного настрою.
Спосіб приготування:
1. Апельсин нарізають невеликими шматочками, не морочачись з ідеальною формою - все одно він піде в блендер. До нього відразу вирушають цукор, яйця та олія. Масу потрібно перебити до гладкої, однорідної текстури, щоб вона стала густою, яскравою та ароматною. Це та стадія, де кухня починає пахнути святом.
2. Моркву натирають на дрібній тертці. Чим дрібніше, тим ніжнішою буде текстура кексу, і тим менше шансів, що хтось скаже: "Я не люблю морквину у випічці", бо її там більше відчуватиметься як соковитість, а не як овоч.
3. Далі моркву додають в апельсинову масу, туди ж всипають борошно та розпушувач. Перемішувати краще віночком чи лопаткою, акуратно, без фанатизму: тісто має стати однорідним, але не "забитим". Це не іспит із випікання, це про задоволення.
4. Форму для кексу змащують олією, виливають тісто і відправляють у духовку, розігріту до 170 градусів, приблизно на 50 хвилин. Чесно кажучи, в українських реаліях це ще й маленький акт оптимізму: є світло — печемо, немає світла — чекаємо і продовжуємо вірити в кекс. Готовність можна перевірити дерев'яною шпажкою: вона має виходити сухою.
5. Поки кекс остигає, змішують цукрову пудру з апельсиновим соком і додають трохи куркуми. Вона тут не для смаку, а для кольору — щоб глазур була теплою, сонячною, нагадуючи, що зима не вічна. Глазур має вийти густою, але плинною. Її наносять на вже охололий кекс, даючи їй красиво стікати з боків.
І ось він, цей момент маленької радості. Коли довкола нестабільність, відключення та вічне "а що буде завтра", особливо важливо вміти створювати собі відчуття будинку та тепла тут і зараз.
Нагадаємо про рибні котлети для дітей без смаження: легко, корисно і без зайвих проблем, рецепт.
Раніше ми повідомляли про цибульний суп по-французьки, який хочеться їсти тарілку за тарілкою: цей рецепт зігріє у морози.
